Воскресенье
19.11.2017
04:52
Приветствую Вас Гость
RSS
 
Православное богословие
Главная Регистрация Вход
Тезисы и очерки »
Меню сайта

Категории каталога
Христос и добродетели [59]
О добродетелях во Христе и как нам учиться им.

Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 26

Главная » Статьи » Христос и добродетели

О благости и заповедях (по 1-й приготовительной молитве свт. Василия Великого к Причастию)
Администратор не несет ответственности за рекламу на сайте и содержание Гостевой книги. Она предоставляется сервером (компанией uCoz) без участия Администратора. Она часто является неправославной, потому всякий читает ее на свой риск.

Молитва перед Причастям Молитва Василія Великого, 1-ша
 
Владико, Господи Ісусе Христе, Боже наш, Джерело життя і безсмертя. Творче всього творіння видимого і невидимого, Рівновічний і Співбезпочатковий Сину Безпочаткового Отця! Ти з безмірної благості в останній час тіло прийняв і був розп’ятий і похований за нас, невдячних і нерозсудливих, і Твоєю Кров’ю обновив понівечену гріхом природу нашу. Сам, Безсмертний Царю, прийми покаяння і від мене грішного і нахили вухо Твоє до мене і вислухай слова мої. Бо згрішив я, Господи, згрішив перед небом і перед Тобою і став недостойним поглянути на висоту слави Твоєї, бо я прогнівив Твою благість, порушив Твої заповіді і не послухав Твоїх повелінь. Але Ти, Господи, незлопам’ятливий, довготерпеливий і многомилостивий, не віддав мене на погибель з беззаконнями моїми і навернення мого чекаєш. Бо Ти ж, Господи, сказав через пророка Твого: "Не бажаю Я смерти грішника, але нехай він покається і буде живий”. Бо Ти, Владико, не хочеш погубити творіння рук Твоїх, і не люба Тобі погибель людська, але хочеш, щоб усі спаслися і до пізнання істини прийшли. Тому і я, хоч і недостойний неба, і землі, і цього дочасного життя, бо всього себе піддав гріхові, віддав у неволю пристрастям і осквернив Твій образ; але Твоїм ділом і творінням бувши, я, окаянний, не втрачаю надії на своє спасіння і приходжу, на Твоє безмірне милосердя надію поклавши. Прийми ж і мене, Чоловіколюбче Господи, як блудницю, як розбійника, як митаря і як блудного, і візьми мій важкий тягар гріхів Ти, що гріхи світу взяв, що зцілюєш немочі людські, що кличеш до Себе і заспокоюєш знеможених і обтяжених, що прийшов покликати не праведників, а грішників до покаяння. Очисти мене від усякої скверни тілесної і навчи мене приступати до святощів зі страхом Твоїм, щоб, приймаючи в чистім свідоцтві сумління мого частину святощів Твоїх, я з’єднався з Святим Твоїм Тілом і Кров’ю і щоб Ти жив і перебував у мені з Отцем і Святим Твоїм Духом. Так, Господи Ісусе Христе, Боже мій, не на осуд нехай буде мені причастя пречистих і животворчих Твоїх Таїн, і нехай не буду я немічний душею і тілом, недостойно причастившись їх. Але дай мені аж до останнього зітхання мого неосудно приймати частину святощів Твоїх на спільність із Духом Святим, на шлях до життя вічного і на добру відповідь на страшнім суді Твоїм; щоб і я з усіма обранцями Твоїми був спільником нетлінних Твоїх благ, які Ти підготував для тих, що люблять Тебе, Господи; вони ж прославляють Тебе повіки. Амінь.  

Чудова молитва, при складанні якої свт. Василій Великий керувався євхаристійним Апостольським Переданням. Після прослави Господа, з якої радив св. Василій починати усяке молитвослів'я, першими звертають особливу увагу слова: "Ти з безмірної благості в останній час тіло прийняв і був розп’ятий і похований за нас, невдячних і нерозсудливих, і Твоєю Кров’ю обновив понівечену гріхом природу нашу”. Тут не буду торкатися прямо теми Втілення Сина Божого, але скажу трохи про інше. Про благість – пізніше, а про невдячність і нерозсудливість — тепер. Отже, люди названі невдячними і нерозсудливими. Чому так? Згадуються також тут слова Господа: «Тож як ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра тим, хто проситиме в Нього!» (Матв. 7:11). Перше називаються невдячними, бо Господь, сотворив людину за образом Своїм, поселив її у раю, дав їй багато милостей і щедрот, але людина, була невдячною, згрішила і потім ще й вину поклала на Бога. І потім люди грішили, забуваючи про милості та щедроти Божі, якщо не в розумі та помислах, то у справах. А Христос прийшов оновити людську природу і зробити людей богами по благодаті і дітьми Божими по образу Своєму, і дарував Таїнство Євхаристії — Подяки Богові "за всі благодіяння Його, явні та неявні”, щоб збулося сказане: "Принесу Тобі, Господи, жертву хвали (і подяки), плід вуст (і сердець)”. І якби були вдячними люди, то не грішили б, але, маючи безліч щедрот і милостей Божих, відповідали б Йому взаємністю в любові до Бога й один до одного. А нерозсудливими названі люди, бо не полюбивши милість і щедроти Божі, Самого Його й інших, вони не були і справедливими і розважливими, бо не тільки серце стало невдячним і повним гріхів, але і розум не був розсудливим, так що впали у гріхи люди. І найбільш приємні Христові чисті люди, подібні до дітей, "бо таких є Царство небесне”, але і розсудливі угодні Йому. Погляньте, як говорив Господь до Каїна, коли той міг помислити на брата свого зло, що "коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати” (1М 4:7). Каїн же не був вдячний (Авель був, чому і прийняв його жертву Господь), але міг бути розсудливим, якби панував над гріхом і не згрішив би, послухавши Господа. Та не був Каїн розсудливим і згрішив перед Богом і братом. Тому і кожен, хто грішить, спочатку стає невдячним, а тоді і нерозсудливим. І часто можна бачити одних більш вдячними, а інших більш розсудливими; так, наприклад, Марфа і Марія — сестри Лазареві: Марфа була більш розсудливою (згадайте її розсудливість при приготуванні їжі та слова, що вже тіло брата її — Лазаря вже розкладається (Ів. 11) і тому не варто відкривати гріб), а Марія — більш вдячною, за що була поставлена в приклад Христом. Тому і взиває від імені кожного вірного св. Василій, щоб Господь дарував бути вдячними і розсудливими.
Далі привертають особливу увагу слова: "Бо згрішив я, Господи, згрішив перед небом і перед Тобою і став недостойним поглянути на висоту слави Твоєї, бо я прогнівив Твою благість, порушив Твої заповіді і не послухав Твоїх повелінь”. Що тут мається на увазі?
Хто живе за благістю Божою, крім Нього Самого? Адже говорить Христос: "Ніхто не є благим, крім Бога”. Отже жити за благістю Божою — це бути богом за благодаттю і дитиною Божою за образом Христа. І хто живе так? Хто дарує іншим усе необхідне для життя, подібно Богу? Хто благословляє усіх подібно Йому, Який посилає сонце на праведних і грішних, на своїх і чужих, на друзів і ворогів? Хто не буває злим і не має тіні зміни на зло, подібно Отцю Світла? Хто нетлінно живе? Лише ті, хто воскресли з Христом, ставши синами і доньками Воскресіння, серед них же першою є Пречиста Діва Марія, про яку сказано незмінно, навіки: "Радуйся благодатна, Господь з Тобою!”. Хто ж не живе так щедро, той прогнівляє благість Божу. І "Закону немає на таких”. Це означає, що вони знають Бога "обличчям до обличчя”, тому і зовнішній Закон виконують, але не з примусу, чи страху, чи нагороди, а з Христової любові.
Хто ж виконує заповіді Євангелія? Ті живуть згідно заповідей Христових. Ті блаженні у Ньому.
Хто ж слухається повелінь, той виконує Закон Старого Заповіту, десять заповідей. Хто ж не слухається заповідей, той не слухає повеління Господні. Господь дарував людям жити за Його благістю, а коли ті не жили, то жити за заповідями. І далі йдуть такі слова: "Тому і я, хоч і недостойний неба, і землі, і цього дочасного життя, бо всього себе піддав гріхові, віддав у неволю пристрастям і осквернив Твій образ; але Твоїм ділом і творінням бувши, я, окаянний, не втрачаю надії на своє спасіння і приходжу, на Твоє безмірне милосердя надію поклавши”.
Хто прогнівив благість Божу, той піддав себе гріхові, ставши доступним спокусам і схильним до гріха, той став недостойним неба духовного, життя рівноангельского.
Хто порушив заповіді Христа, той віддав себе у неволю пристрастям, бо гріх уже має владу над його діями і життям, тому і виникають пристрасті, той уже недостойний землі оновленої по Воскресінні, "землі живих”, яку обіцяє Христос "кротким”: "Блаженні кроткі (тихі, лагідні, людяні у найвищому смислі слова), бо вони унаслідують землю”, а також і іншим блаженним євангельським.
Хто ж не послухався Закону Старого Заповіту, Божих повелінь, той осквернив образ Божий і так пошкодив його, що навіть часто і тимчасове це життя укорочує собі гріхами, порушуючи заповіді, бо сказано в одній з заповідей: "Шануй свого батька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі” (5М 5:16), а "хто порушує одну заповідь, порушує увесь Закон”. Тому коли хто виконує заповіді Закону, то будуть подовжені дні його на землі.
Але надія покаяння є для кожного. Бо милосердя Боже безмірне. Задля цього Бог став людиною і пішов навіть на Хрест і смерть, щоб потім Воскресити усіх з Собою. Про це і говориться далі і просить святитель Василій, щоб Господь дарував це вірним, Йому ж слава, честь і поклоніння Отцю, і Сину, і Святому Духу завжди, нині і повсякчас, і навіки віків. Амінь.


Источник: http://theology.at.ua/publ/o_blagosti_i_zapovedjakh_po_1_j_prigotovitelnoj_molitve_svt_vasilija_velikogo_k_prichastiju/1
Категория: Христос и добродетели | Добавил: olexandr (06.03.2010) | Автор: Олександр Сергійович Жабенко
Просмотров: 1960 | Комментарии: 7 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 4
1  
Молитва наводиться в редакції православного молитовника українською мовою. Я читав ці молитви колись українською мовою, тому думки виникли саме українською. "Нехай усі народи хвалять Господа!".
Молитовник -
Православний молитовник. Видавничий відділ УПЦ КП -- К., 2002.

2  

Русский перевод
Источник молитвы:
http://www.molitvoslov.com/text207.htm
Молитва 1-я, Василия Великого
Владыко Господи Иисусе Христе, Боже наш, Источниче жизни и безсмертия, всея твари видимыя и невидимыя Содетелю, безначальнаго Отца соприсносущный Сыне и собезначальный, премногия ради благости в последния дни в плоть оболкийся, и распныйся, и погребыйся за ны неблагодарныя и злонравныя, и Твоею Кровию обновивый растлевшее грехом естество наше, Сам, Безсмертный Царю, приими и мое грешнаго покаяние, и приклони ухо Твое мне, и услыши глаголы моя. Согреших бо, Господи, согреших на небо и пред Тобою, и несмь достоин воззрети на высоту славы Твоея: прогневах бо Твою благость, Твоя заповеди преступив, и не послушав Твоих повелений. Но Ты, Господи, незлобив сый, долготерпелив же и многомилостив, не предал еси мя погибнути со беззаконьми моими, моего всячески ожидая обращения. Ты бо рекл еси, Человеколюбче, пророком Твоим: яко хотением не хощу смерти грешника, но еже обратится и живу быти ему. Не хощеши бо, Владыко, создания Твоею руку погубити, ниже благоволиши о погибели человечестей, но хощеши всем спастися, и в разум истины приити. Темже и аз, аще и недостоин есмь небесе и земли, и сея привременныя жизни, всего себе повинув греху, и сластем поработив, и Твой осквернив образ; но творение и создание Твое быв, не отчаяваю своего спасения окаянный, на Твое же безмерное благоутробие дерзая, прихожду. Приими убо и мене, Человеколюбче Господи, якоже блудницу, яко разбойника, яко мытаря и яко блуднаго, и возми мое тяжкое бремя грехов, грех вземляй мира, и немощи человеческия исцеляяй, труждающияся и обремененныя к Себе призываяй и упокоеваяй, не пришедый призвати праведныя, но грешныя на покаяние. И очисти мя от всякия скверны плоти и духа, и научи мя совершати святыню во страсе Твоем: яко да чистым сведением совести моея, святынь Твоих часть приемля, соединюся святому Телу Твоему и Крови, и имею Тебе во мне живуща и пребывающа, со Отцем, и Святым Твоим Духом. Ей, Господи Иисусе Христе, Боже мой, и да не в суд ми будет причастие пречистых и животворящих Таин Твоих, ниже да немощен буду душею же и телом, от еже недостойне тем причащатися, но даждь ми, даже до конечнаго моего издыхания, неосужденно восприимати часть святынь Твоих, в Духа Святаго общение, в напутие живота вечнаго, и во благоприятен ответ на Страшнем судищи Твоем: яко да и аз со всеми избранными Твоими общник буду нетленных Твоих благ, яже уготовал еси любящим Тя, Господи, в нихже препрославлен еси во веки. Аминь.

Пояснение и размышления -- в следующем комментарии.


3  
Прекрасная молитва, при составлении которой свт. Василий Великий руководствовался евхаристическим Апостольским Преданием.
После прославления Господа, с которого Святитель советовал начинать всякое молитвословие, первыми обращают на себя особенное внимание слова: «Владыко Господи Иисусе Христе, Боже наш, Источниче жизни и безсмертия, всея твари видимыя и невидимыя Содетелю, безначальнаго Отца соприсносущный Сыне и собезначальный, премногия ради благости в последния дни в плоть оболкийся, и распныйся, и погребыйся за ны неблагодарныя и злонравныя, и Твоею Кровию обновивый растлевшее грехом естество наше». Здесь не буду касаться прямо темы Воплощения Сына Божьего, но скажу немного об ином. О благости – позднее, а о неблагодарности и нерассудительности – сейчас. Итак, люди названы неблагодарными и нерассудительными. Почему так? Вспоминаются также здесь слова Господа: «Итак если вы, будучи злы, умеете даяния благие давать детям вашим, тем более Отец ваш Небесный даст блага просящим у Него» (Матф. 7:11). Сначала называются неблагодарными, потому что Господь создал человека по образу Своему, поселил их в раю, дал им многие милости и щедроты, но люди были неблагодарными, согрешили и потом еще и вину положили на Бога. И потом люди грешили, забывая о милостях и щедротах Божьих, если не в уме и помышлениях, то в делах. А Христос пришел обновить человеческую природу и сделать людей богами по благодати и детьми Божьми по образу Своему, и даровал Таинство Евхаристии – Благодарения Богу «за все благодеяния Его, явные и неявные», чтобы сбылось сказанное: «Принесу Тебе, Господи, жертву хвалы (и благодарения), плод уст (и сердца)». И если бы были благодарными люди, то не грешили бы, но, имея бездну щедрот и милостей Божьих, отвечали бы Ему взаимностью в любви к Богу и друг ко другу. А нерассудительными названы люди, потому что не возлюбив милость и щедроты Божьи, Самого Его и других людей, они не были и справедливыми и рассудительными, поскольку не только сердце стало неблагодарным и полным грехов, но и ум не был рассудительным, так что впали в грехи люди. И наиболее приятны Христу чистые люди, подобные детям, «ибо таковых есть Царствие небесное», но и рассудительные угодны Ему. Посмотрите, как говорил Господь Каину, когда тот мог помыслить на брата своего зло, что «если делаешь доброе, то не поднимаешь ли лица? а если не делаешь доброго, то у дверей грех лежит; он влечет тебя к себе, но ты господствуй над ним» (1М 4:7). каин же не был благодарным (Авель был, почему и принялего жертву Господь), но мог быть рассудительным, если бы господствовал над грехом и не согрешил бы, послушав Господа. Но не был Каин рассудительным и согрешил перед Господом и братом. Потому каждый, кто грешит, сначала становится неблагодарным, а потом и нерассудительным. И часто можно увидеть одних более благодарными, а других более рассудительными. Так, например, Марфа и Мария – сестры Лазаря: Марфа была более рассудительной (вспомните ее рассудительность при приготовлении пищи и слова, что тело ее брата – Лазаря уже разлагается (Иоанна 11) и потому не следует открывать гроб), а Мария – более благодарной, за что была поставлена в пример Христом. Потому и взывает от имени каждого верного св. Василий, чтобы Господь даровал быть благодарными и рассудительными.

4  
Далее обращают на себя внимание слова: «Согреших бо, Господи, согреших на небо и пред Тобою, и несмь достоин воззрети на высоту славы Твоея: прогневах бо Твою благость, Твоя заповеди преступив, и не послушав Твоих повелений». Что здесь имеется в виду? Кто живет согласно благости Божьей, кроме Него Самого? Ведь говорит Христос: «Никто не благ, кроме Бога». Итак, жить согласно благости Божьей – это быть богом по благодати и дитям Божьим по образу Христа. И кто живет так? Кто дарит другим все необходимое для жизни, подобно Богу? Кто благословляет всех подобно Ему, Который посылает солнце на праведных и на грешных, на своих и чужих, на друзей и врагов? Кто не бывает злым и не имеет тени перемены на зло, подобно Отцу Света? Кто нетленно живет? Лишь те, кто воскресли со Христом, став сынами и дочерьми Воскресения, среди них же первой есть Пречистая Дева Мария, о которой сказано неизменно, навеки: «Радуйся, благодатная, Господь с Тобой!». «И Закона нет на таковых». Это означает, что они знают Бога «лицом к лицу», потому и внешний Закон исполняют, но не по принуждению, не из-за страха, или награды, но по любви Христовой. Кто же не живет так щедро, тот прогневляет благость Божью. Кто же исполняет заповеди Евангелия? Те живут согласно заповедей Христовых. Те блаженны в Нем. Кто же слушается повелений, тот исполняет Закон Ветхого Завета, десять заповедей. Кто же не слушается заповедей, тот не слушается повлений Господних. Господь даровал людям жить по Его благости, а когда те не жили, то по заповедям.
И далее идут слова: «Темже и аз, аще и недостоин есмь небесе и земли, и сея привременныя жизни, всего себе повинув греху, и сластем поработив, и Твой осквернив образ; но творение и создание Твое быв, не отчаяваю своего спасения окаянный, на Твое же безмерное благоутробие дерзая, прихожду» .
Кто прогневал благость Божью, тот поддал себя греху, став доступным искушениям и склонным ко греху, тот стал недостойным неба духовного, жизни равноангельской.
Кто нарушил заповеди Христа, тот отдал себя в плен страстям, потому что грех уже имеет власть над его действиями и жизнью, потому и возникают страсти, тот уже недостоин земли оновленной по Воскресении, «земли живых», которую обещает Христос «кротким»: «Блаженны кроткие (тихие, человечные в высшем смысле слова), ибо они наследуют землю», а также и другим блаженным евангельским.
Кто же не послушался Закона Ветхозаветного, Божьих повелений, тот осквернил образ Божий и так повредил его, что даже часто и временную эту жизнь укорачивает себе грехами, нарушая заповеди, потому как сказано в одной из заповедей: «Почитай отца твоего и матерь твою, как повелел тебе Господь, Бог твой, чтобы продлились дни твои, и чтобы хорошо тебе было на той земле, которую Господь, Бог твой, дает тебе» (5М 5:16), а «кто нарушает одну заповедь, нарушает весь Закон». Потому когда кто исполняет заповеди Закона, то будут продлены дни его на земле.
Но надежда покаяния есть для каждого. Потому как милосердие Божье безмерное. Ради этого Бог стал человеком и пошел даже на Крест и смерть, чтобы потом Воскресить всех с Собой. Об этом и говорится далее и просит святитель Василий, чтобы Господь даровал это верным, Ему же слава, честь и поклонение Отцу, и Сыну, и Святому Духу всегда, ныне, и присно, и вовеки веков. Аминь.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа

Поиск

Друзья сайта

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0


Copyright MyCorp © 2017
Хостинг от uCoz