Администратор не несет ответственности за содержание рекламы и Гостевой книги. Реклама предоставляется сервером uCoz и часто является неправославной, даже если в ней сказано иначе. Всякий читает её на свой риск.
Сутність атеїстичного світогляду: людина освоює дійсність, змінюючи в першу чергу її, а не себе. Людина взаємодіє зі світом, з природою, з іншими людьми, просуваючись в практичному освоєнні світу навколо.
Сутність теїстичного світогляду: людина освоює дійсність, змінюючи в першу чергу себе. Це через спілкування з Богом, молитву та життя з Богом. Людина взаємодіє зі світом, але має на увазі Бога, від Якого світ отримує життя разом з людиною. Бог — Особистісний (у православ'ї Свята Єдиносущна Трійця — Три Особистості — Отець, Син і Дух Святий — Трійця Єдиносущна і Нероздільна). Людина молиться, шукає відповіді та знаходить через зміни в собі та світі. Тому і діяльність такої людини пов'язана з спілкуванням і з іншими людьми, більш діалогічний має характер.
Ідеалом атеїстичного світогляду є Людина, яка освоїла світ.
Ідеалом теїстичного світогляду є Людина, яка подібна Христу, Людина з Богом і світом у єдності.
Звідси випливають прямі висновки:
Оскільки змінити дійсність легше, ніж себе, то атеїстичний світогляд буде здобувати все більше прихильників;
Людина — "хиткий місток", який важко цілком зрозуміти та раціоналізувати, хоча вона є розумною істотою. Людина є найбільшою загадкою світу. Так, вона розумна, але часто діє емоційно. Вона здатна керувати і має волю, але часто не може її виявити. Вона любить свободу, але часто бажає її віддати... І т. д. і т. п. Світ можна вивчати, але важко вивчити людину... Це парадокс людини.
"Хиткий антропоцентризм" — падіння і злети людського духу будуть відбуватися. Наслідки їх при зростанні ролі та сил людини "в ідеалі" все важче передбачити;
Кінцева точка: виникає проблема "двох Адамів: старого та Нового" — послідовно здійснювані ідеали світоглядів ведуть до ситуації Адама у Раю та гріхопадіння (Людина — центр світобудови, без Бога) (атеїстичний світогляд) та ситуації "Нового Адама" (Христа) — Людина уподібнюється Христу і світ гармоніює з нею (теїстичний світогляд);
Оскільки найбільший занепад прогресує саме у найдосконалішій частині (а такою є людина), то якщо не "лікувати людину", занепад почнеться з неї та продовжиться і досягне прогресу та вершини...
Таким чином, серце людини — важливе. Воно і є "містком".
Поясню, щодо станів людини. Її можна уподібнити "квантовій системі", яка має енергетичні рівні. Адже зрештою, людина є або обоженою і спасенною, або кається, або грішить і віддаляється від Бога без покаяння. Можна проводити певну (звичайно, неповну) аналогію між цими станами та "енергетичними рівнями", в яких може перебувати квантова система (дивись: Лазер). А дія Святого Духа схожа на кванти випромінювання, які електрон може поглинути. Людина під дією Святого Духа може наблизитися до Бога (перейти в інший стан), або може не послухатися і впасти. Але є певна відмінність від квантової фізики. На людину постійно діє закликаюча благодать Божа, але людина не завжди слухає її. Вона може вільно слухатися і не слухатися.
Русский перевод: Теистическое и атеистическое мировозрение: за и против
Сущность атеистического мировозрения: человек осваивает действительность, изменяя в первую очередь её, а не себя. Человек взаимодействует с миром, с природой, с другими людьми, продвигаясь в практическом освоении мира вокруг. Сущность теистического мировозрения: человек осваивает действительность, изменяя в первую очередь себя. Через общение с Богом, молитву и жизнь с Богом. Человек взаимодействует с миром, но внимает Богу, Который дает жизнь миру и человеку. Бог -- Личностный (в православии: Святая Троица Единосущная -- Три Личности -- Отец, Сын и Дух Святой -- Троица Единосущная и Нераздельная). Человек молится, ищет Бога, ищет ответы на вопросы и находит в себе и мире через Бога. Потому и деятельность такого человека связана с общением и другими людьми, имеет более диалогический характер. (продолжение следует)
Идеалом атеистического мировозрения является человек, который освоил мир. Идеалом теистического мировозрения является человек, подобный Христу, человек с Богом и миром в единстве.
Отсюда такие выводы: 1) Поскольку изменить действительность легче, чем себя, то атеистическое мировозрение будет приобретать всё больше сторонников; 2) Человек -- "шаткий мостик", который тяжело целиком понять и рационализировать, хотя он является разумным существом. Человек является наибольшей загадкой Вселенной. Да, он разумен, но часто действует эмоционально. Он способен управлять и имеет волю, но часто не может ее проявить. Он любит свободу, но часто желает ее отдать... И т. д. и т. п. Мир можно изучать, но тяжело изучить человека... Это парадокс человека. 3) "Шаткий антропоцентризм" -- падения и взлёты человеческого духа будут происходить. Последствия их при возрастании роли и сил человека "в идеале" всё сложнее предвидеть; 4) Конечная точка: возникает проблема "Двух Адамов: ветхого и Нового" -- последовательно совершаемые и воплощаемые идеалы мировозрений ведут к ситуации Адама в Раю и грехопадения (Человек -- центр мироздания, без Бога) (атеистическое мировозрение) и ситуации "Нового Адама" (Христа) -- Человек уподобляется Христу и мир гармонирует с ним (теистическое мировозрение); 5) Поскольку наибольшое падение прогрессирует именно в наиболее совершенной части (а такой является человек), то если не "лечить человека", падение и деградация начнется с него и продолжится и достигнет прогресса и вершины...
Виправив "прогресувати" в п. 1 на "набувати все більше прихильників" (очевидно, неправильно використав слово "прогресувати" в розумінні ""прогресія" -- зростаюча послідовність... але це неоднозначно можна розуміти, начебто я вважаю атеїстичний світогляд прогресивним... Ні, який там прогрес у атеїзму, адже він не змінює людину... І веде до руйнації світу... Ніякого прогресу -- розвитку до кращого -- в атеїзмі немає)
