Администратор
не несет ответственности за рекламу на сайте и содержание Гостевой книги. Она
предоставляется сервером (компанией uCoz) без участия Администратора. Она часто
является неправославной, потому всякий читает ее на свой риск.
"Якщо брат твій згрішить проти тебе..." – роздуми над заповіддю
Александр Жабенко 05.08.2010 о 14:56
"А коли прогрішиться
твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж тобою та ним самим; як тебе він
послухає, ти придбав свого брата.
А коли не
послухає він, то візьми з собою ще одного чи двох, щоб справа всіляка
ствердилась устами двох чи трьох свідків.
А коли не послухає
їх, скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, хай буде тобі, як поганин і
митник!"
(Євангеліє
від Матвія 18: 15-17)
О, якби ми
виконували всі цю заповідь! Якими б були тоді християни!
1)
Сміливими та
мужніми, бо потрібно мати волю, щоб говорити правду в обличчя;
2)
добрими та
люблячими по-справжньому, бо якщо не так, якби не вивляли любов і прощення, то
гірко було б жити серед докорів, нехай навіть коротких;
3)
терпеливими, щоб
прощати і любити один одного;
4)
миролюбними, бо не
носили б злобу в собі;
5)
не було б
самотнього, тому що люди були б разом у багатьох речах і спільні в думках;
6)
не було б
полишених, бо звернувшись до братів, можна було б знайти підтримку;
7)
не було б гордих і
пихатих, бо хто б з братів пішов з ними у справі;
8)
була б єдність
серед братів, бо спільність у справі була б;
9) були б мудрішими, бо вміли розуміти та прощати інших;
10)
були б
розсудливими та виваженими, бо вміли вірізняти, коли варто говорити про гріх з
братом чи сестрою, а коли досить і погляду;
11)
були б смиренними,
бо могли б відрізнити суттєве від неважливого;
12)
були б правдивими
і не були б підступними;
13)
менше веселилися
бездумно, але більше раділи б разом у єдності та братерстві...
О, цей перелік
можна було б продовжувати ще і ще... Нехай він здається утопічним, але кожен
крок до цього ̶ хіба не добрий? І цього не бачимо.
1)
Люди схильні
мовчати і носити образи в собі.
2)
Свої підозри
приховувати,
3) не довіряти
один одному,
4)
говорити так, щоб
не образити, а не прямо і правдиво...
І ще багато чого.
Так, потрібно іноді мовчання...
Але справжнє мовчання без осуджуючих помислів і помсти. Так, мовчання, але
коли все зрозуміло... Так, мовчання, коли не слід говорити, щоб не засмучувати
інших...
А в інших
випадках серед рівних братів і сестер -- хіба не краща заповідь Христова? Чому
її не дбають виконувати?
А коли говорити
не слід?
Коли грішать
старші -- не завжди можна їм про це прямо сказати.
Коли грішить
коханий чи кохана -- тоді не завжди прямо про це можна сказати.
Серед близьких
стосунків -- так, не все можна прямо сказати, особливо серед недосконалих
людей.
Але потрібно
розуміти, що слід рухатися до заповіді правди з любов'ю.
Щодо прощення ще
дивіться:
http://www.theology.at.ua/publ/1-1-0-6
Александр Жабенко написав 05.08.2010 о 15:08
Якщо важко починати з усіма, можна спробувати хоча б, домовившись
виконувати цю заповідь з однією людиною.
Источник: http://www.vkontakte.ru/note13204496_10029288 |