Воскресенье
19.11.2017
04:48
Приветствую Вас Гость
RSS
 
Православное богословие
Главная Регистрация Вход
Тезисы и очерки »
Меню сайта

Категории каталога
Христос и добродетели [59]
О добродетелях во Христе и как нам учиться им.

Наш опрос
Побудили ли материалы сайта к размышлениям?
Всего ответов: 10

Главная » Статьи » Христос и добродетели

Про Триденне Христове Воскресіння, або про всіх і все

Администратор не несет ответственности за рекламу на сайте и содержание Гостевой книги. Она предоставляется сервером (компанией uCoz) без участия Администратора. Она часто является неправославной, потому всякий читает ее на свой риск.

Коли Христос зійшов до Пекла, тоді Пекло прийняло в себе Бога. Адже у Єдності Особистості-Іпостасі Христа Божественне єство поєдналося з людським "незлитно, нероздільно, незімнно і нерозлучно". І Бог зійшов до Пекла разом з людською душею Христа, а тіло було у гробі. Але тоді Пекло уже було переможене, було переможене ще на Хресті. Адже був переможений гріх, який розділяв людину від Бога, і як наслідок гріха людина вмирала: її душа віддалялася від Бога, а потім і відділялася від тіла. Це смерть душевна, і смерть тілесна.

І хоча Христос помер на Хресті, уже тоді гріх був переможений. Коли Христос душею і Божеством перебував у Пеклі, у субботу, Велику Субботу, тілом Він спочивав у гробі.
Це так описується в богослужінні Великої Субботи: "Тілом у гробі, душею у Пеклі, у Раю з розбійником, і на престолі з Отцем і Духом Ти був, Христе, Неописанний".
Пекло було місцем, де не було Богоспілкування. "Хто в Пеклі буде славити Тебе? Хто в гробі розповість про милість Твою?" — взиває Давид-Псалмоспівець.
Але коли Христос зійшов до Пекла, то утвердилося Богоспілкування: душа Христа невіддільна від Божества і тому немає у Ньому переривання Богоспілкування. Тому немає і не може бути смерті душевної. І коли Він зійшов, то душі померлих побачили Бога і спілкувалися з Ним: тому Пекло як відстутність Богоспілкування зникло. Душі померлих знову могли славити Бога! Про це говорить як про пророцтво Ап. Павло: "Усякий язик — земних, і небесних, і підземних — прославить Тебе і визнає, що Христос є Господь на славу Бога Отця". Це говорить про майбутнє Воскресіння, але і в Пеклі Христа усякий язик визнав, надто ж після Його Славного Воскресіння. І коли Христос зійшов до Пекла, то смерть була поглинута перемогою: "Поглинута смерть перемогою!" — адже тепер Христос наповняє усе і відновлює Богоспілкування, а Церква — Тіло Його, Тіло Того, Хто все наповняє.
І тому у Христі смерті і Пекла немає, Він "Живий на віки віків". Коли ж Він Воскрес, то визволив душі праведних від Пекла, а душі спочилих змогли мати доступ до Раю.
Коли Господь умирав на Хресті, то обіцяв розбійнику благорозумному, що "нині ж будеш зі Мною в Раю". І він першим увійшов у Рай. Бо у ньому не зникло Богоспілкування. Адже Рай і був тим Богоспілкуванням.
І коли Господь Воскреслий явився Апостолам, у Перший День, то сказав їм: "Прийміть Духа Святого! Кому відпустите гріхи, тому відпустяться, на кому залишите — залишаться" (Іоанна 20).

Велика Субота є днем, коли відпочив Господь від діл Своїх. За шість днів (періодів часу) сотворив Господь небо і землю, а дня сьомого — "спочив від діл Своїх". У Велику Суботу Він спочив і від подивгу Хресних Страждань. А Воскресіння сталося у перший день і день восьмий. за тлумаченням Отців, він подібний восьмому дню творіння — "вічному безкінечному Царству Божому".
Отже, усі люди, оскільки вони згрішили, знаходяться в стані смерті, подібні душам померлих до Воскресіння Христа. Усі люди подібні тим, якими були люди у ці дні — Велику П'ятницю, Велику Суботу та Світле Христове Воскресіння. Так, доки ми не Воскресли в останній день, ми — грішники; так, доки ми не воскресли, ми вмираємо тілесно; так, доки ми не воскресли, є пекло і є рай.
Усе людство подібне тим душам померлих, які очікували Христа у Пеклі. Тому наш "сьомий день", коли Господь спочиває від діл творіння, але творить діла спасіння, це є днем таким, як Велика Суббота. Усі ми як люди подібні тим, які були в Пеклі, але Христос зійшов до нас. І тепер уже є Рай, першим у який увійшов розбійник. Тепер уже немає повного припинення Богоспілкування, бо Христос зійшов до Пекла. І лише у Таїнствах Церкви ми живемо у День Воскресний, водночас живучи і у Великий Четвер, коли була встановлена Євхаристія, і у Велику П'ятницю, коли була принесена Жертва Христова, коли Він "страждав, і був похований", померши на Хресті, і у Велику Суботу, коли душі померлих знову могли спілкуватися з Богом у Христі, і у Світлу Велику Неділю, День Воскресіння, Пасху, коли Господь Воскрес і померлих воскресив. 
Доки ми не воскресли, ми всі подібні то фарисеям, які судили і розпинали Христа; чи Понтію Пилату, який виніс вирок; чи тим, хто насміхався над Христом; є (на жаль) такі, що навіть стають подібними Юді Іскаріотському, зраднику; чи стаємо подібними жінкам, які співчували Йому; чи Симону Кірінеянину, який ніс Хрест; чи учням, які розбігаються від спокус і ніяковіють від гріхів; Пророк говорить, що "у той день втече навіть найсміливіший муж"; чи Матері Божій, Яка стояла і страждала біля Хреста; чи Йосипові Аримафейському та Никодимові, які зняли Христа і поховали Його, таємним учням; чи розпинателям, деякі з яких потім приняли Христа, а деякі і відкинули; чи розбійникам; чи жінкам-мироносицям у їх любові; чи апостолам, які були у страху; чи душам спочилих, які у Пеклі; чи ... Так, навіть Церква, яка від П'ятидесятниці водима Духом Святим, так усі воцеркволені люди подібні Апостолам, яким явився у Перший День Господь, дихнув і сказав: "Прийміть Духа Святого! Кому відпустите гріхи, тим відпустяться, на кому залишите, на тому залишаться". І Церква, усі вірні живуть, бо бачать Воскреслого Христа, як і Апостоли бачили і раділи. Так, вони ще не були тими, якими мали бути, так усі вірні ще не є тими і такими, якими мають бути, але вони жили цією живою Надією, живим баченням Христа Воскреслого. І Він дав Духа Святого.
Саме у Церкві та її Таїнствах усі ці дні поєднані. І саме у ній бачимо Воскреслого Христа. Без неї ж бачимо лише два інші дні — П'ятницю та Суботу. Бачимо чудеса, як і у Велику Суботу Господь знамення дає — сходження Благодатного вогню.
Доки ми не воскресли, можемо молитися за спочилих, бо є рай, у якому розбійник спілкується з Богом, і є пекло, з якого Христос виведе душі праведних, Воскреснувши наступного дня.
Доки люди не воскресли, вони і мають надію, як і душі померлих у Пеклі, коли Христос зійшов до них. Так, усі ми в гріхах, усі ми — в Пеклі, але є і ті, що в Раю, як розбійник, але усі ми можемо спілкуватися з Христом, бо "зійшов Бог аж до Пекла, шукаючи Адама" і всіх, і Пекло осяяло Світло Божества. "Як у Адамі всі згрішили, так у Христі всі оживуть".
Так, вся історія, все життя, все людство, все і всі — все це таке, як у ці Великі Дні Триденного Христового Воскресіння. І тому Бескровна Жертва, Євхаристія приноситься "за всіх і за все", "доки Господь не прийде" і "всі померлі оживуть, а живі переміняться".
Тому Єдиному Премудрому Господу і Сасу нашому Ісусу Христу, Який Воскресінням Своїм явив Повноту Божества, Тому з Безпочатковим Отцем і Пресвятим Благим Животворчим Духом слава, честь і поклоніння належать завжди, нині, і повсякчас, і навіки віків. Амінь.


Источник: http://www.theology.at.ua/publ/1-1-0-52
Категория: Христос и добродетели | Добавил: olexandr (15.08.2010) | Автор: Олександр Сергійович Жабенко
Просмотров: 2058 | Комментарии: 2 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 2
1  
Когда Христос сошел во Ад, тогда Ад принял в себя Бога. Ведь в Единстве Личности-Ипостаси Христа Божеское естество соединилось с человеческим "неслитно, нераздельно, неизменно и неразлучно". И Бог сошел во Ад вместе с человеческой душой Христа, а тело было во гробе. Но тогда Ад уже был побежден, был побежден еще на Кресте. Ведь был побежден грех, который отделял человека от Бога, и как следствие греха человек умирал: его душа отдалялась от Бога, а потом и отделялась от тела. Это смерть душевная, и смерть телесная.

Хотя Христос умер на Кресте, уже тогда грех был побежден. Когда Христос душой и Божеством пребывал во Аде, в субботу, Великую Субботу, телом Он почивал во гробе.
Это так описывается в богослужении Великой Субботы:
"Во гробе плотски,
Во аде же с душею яко Бог,
В раи же с разбойником,
И на престоле был еси, Христе, со Отцем и Духом,
Вся исполняяй, Неописанный".
Ад был местом, где не было Богобщения. "Кто во Аде будет славить Тебя? Кто во гробе повест о милости Твоей?" — взывает Давид-Псалмопевец.
Но когда Христос сошел во Ад, то утвердилось Богообщение: душа Христа нераздельная с Божеством и потому нет в Нем прерывания и прекращения Богообщения. Потому и нет и не может быть в Нем смерти душевной. И когда Он сошел, то души умерших увидели Бога и общались с Ним: потому Ад как отсутствие Богообщения исчез. Души умерших снова могли славить Бога! Об этом говорит как о пророчестве Ап. Павел: "Всякий язык — земных, и небесных, и преисподних — восславит Тебя и сиповедует, что Христос есть Господь на славу Бога Отца". Это говорит о будущем Воскресении мертвых, но и во Аде Христа всякий язык исповедовал, более же после Его Славного Воскресения. И когда Христос сошел во Ад, то смерть была поглощена победой: "Поглощена смерть победой!" — ведь теперь Христос все наполняет и возобновляет Богообщение, а Церковь — Тело Его, Тело Того, Кто все наполняет. И потому во Христе смерти и Ада нет, Он "Живый на веки веков". Когда же Он Воскрес, то освободил души праведных от Ада, а души умерших смогли иметь доступ к Раю.
Когда Господь умирал на Кресте, то обещал разбойнику благоразумному, что "ныне же будешь со Мною в Раю". И он первым вошел в Рай. Ведь в нем не исчезло Богообщение. Ведь Рай и был тем Богообщением.
И когда Господь Воскреслый явился Апостолам, в Первый День, то сказал им: "Примите Духа Святого! Кому отпустите грехи, тем отпустятся, на ком оставите — на том останутся" (Иоанна 20).


2  
Великая Суббота евляется днем, когда почил Господь от дел Своих. За шесть дней (периодов времени) создал Господь небо и землю, а в седьмой день — "почил от дел Своих". В Великую Субботу Он почил и от подвига Крестных Страданий. А Воскресение было в первый день и он же — день восьмой. По толкованию Отцов, он подобен восьмому дню творения — "вечному невечернему Дню" Царствия Божьего.
Итак, все люди, поскольку они согрешили, находятся в состоянии смерти, подобны душам умерших до Воскресения Христа. Все люди подобны тем, какими были люди в эти дни — Великую Пятницу, Великую Субботу и Светлое Христово Воскресение. Да, пока мы не воскресли в последний день, мы — грешники; да, пока мы не воскресли, мы умираем телесно; да, пока мы не воскресли, есть ад и рай.
Все человечество подобно тем душам умерших, которые ожидали Христа во Аде. Потому наш "седьмой день", когда Господь почивает от дел творения, но творит дела спасения, этот является и таким днем, как Великая Суббота. Все мы как люди подобны тем, которые были во Аде, но Христос сошел и к нам. И теперь уже есть Рай, первым в который вошел разбойник. Теперь уже нет полного прекращения Богообщения, потому что Христос сошел во Ад. И лишь в Таинствах Церкви мы живем в День Воскресения, одновременно живя и в Великий Четвер, когда была установлена Евхаристия, и в Великую Пятницу, когда была принесена Жертва Христова, когда Он "страдал, и был погребен", умерев на Кресте, и в Великую Субботу, когда души умерших снова могли общаться с Богом во Христе, и в Светлое Великое Воскресение, Пасху, когда Христос Воскрес и умерших воздвиг.
Пока мы не воскресли, мы все подобны то фарисеям, которые судили и распинали Христа; или Понтию Пилату, который вынес приговор; чили тем, кто ругался над Христом; есть и такие (к сожалению), которые даже становятся подобны Иуде Искариотскому, предателю; или становимся подобны женам, которые сочувствовали Ему; или Симону Киринеянину, который нес Крест; или ученикам, которые разбегаются от искушений и робеют от грехов; Пророк говорит, что "в тот день убежит вспять даже самый смелый муж"; или Матери Божьей, Которая стояла и страдала возле Креста; или Иосифу Аримафейскому и Никодиму, которые сняли Христа и погребли Его тело, тайным ученикам; или распинателям, некоторые из которых потом приняли Христа, а некоторые и отринули; или разбойникам; или женам-мироносицам в их любви; или апостолам, которые были в страхе; или душам умерших, которые во Аде; или... Да, даже Церковь, которая от Пятидесятницы водима Духом Святым, так все воцерковленные люди подобны Апостолам, которым явился в Первый День Господь, дунул и сказал: "Примите Духа Святого! Кому простите грехи, тем простятся, на ком оставите, на тех останутся". И Церковь, все верные живут, потому что видят Воскреслого Христа как и Апостолы видели и радовались. Да, они еще не были теми и такими, какими надлежало быть, так и все верные еще не являются теми и таковыми, какими надлежит быть, но они жили этой живой Надеждой, живым видением Христа Воскресшего. И Он дал им Духа Святого.
Именно в Церкви и её Таинствах все эти дни соединены. И именно в ней видим Воскреслого Христа. Без нее же видим лишь два другие дня — Пятницу и Субботу. Видим чудеса, как и в Великую Субботу Господь знамения дает — схождение Благодатного огня.
Пока мы не воскресли, можем молиться об умерших, потому что есть рай, в котором разбойник общается с Богом, и есть ад, из которого Христос выведет души праведных, Воскреснув на следующий день.
Пока мы не воскресли, они имеют надежду, как и души умерших во аде, когда Христос сошел к ним. Да, все мы в грехах, все мы — во аде, но есть и те, кто в раю, как разбойник, но все мы можем общаться со Христом, потому что "Бог сошел во Ад, ища Адама" и всех, и Ад осиял Свет Божества. "Как в Адаме все согрешили, так во Христе все оживут".
Да, вся история, вся жизнь, все человечество, все и вся — все это такое, как в эти Великие Дни Тридневного Христового Воскресения. И потому Бескровная Жертва, Евхаристия приносится "о всех и о вся", "доколе Господь не приидет" и "все умершие оживут, а живые переменятся".
Потому Единому Премудрому Господу и Спасу нашему Иисусу Христу, Который Воскресением Своим явил Полноту Божества, Тому с Безначальным Его Отцем и Всесвятым Благим Животворящим Духом слава, честь и поклонение всегда, ныне, и присно, и во веки веков. Аминь.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа

Поиск

Друзья сайта

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0


Copyright MyCorp © 2017
Хостинг от uCoz